Історія Возсіятської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів

/Files/images/200px-Школа_парад.jpg Стоїть серед українського привольного степу село Возсіятське. І це село частина нашої великої Батьківщини. Миле, славне село Возсіятське. Саме звичайне на перший погляд українське село. У кожного села є своя доля і вона не віддільна від долі нашої Вітчизни, від історії, від людського життя. Село наше – це земля наших прадідів, земля наших дітей. Воно з’єднує покоління в одне ціле. Скільки пережило воно за своє існування, скільки бачило? Історія нашого села відходить в далеке XVIII століття…

1808 рік…

В один із тих далеких днів

На схилах річки Громоклія,

Де луки і степи цвіли,

Наші прадіди-козаки

Тут оселились і жили.

Невіддільною від історії села є історія нашої рідної школи. Вперше в селі Возсіятське школа була відкрита 1827 року для дітей військових поселенців. З 1855 року почала працювати школа, яка випускала унтер-офіцерів, та коли військові поселення були ліквідовані, ці школи закрили. Говорять, якщо немає школи – немає і села… Тому вже в 1860 році в селі починає функціонувати двокласна церковноприходська школа, в якій навчалось спочатку 16 дітей, а вже в 1864 році – 30 учнів. Школу утримували на власні кошти жителі села. В 1861 році відкрито ще одну таку ж школу. Проте вже 1864 році обидві школи було закрито майже на 20 років, протягом яких сільські діти не мали змоги навчатися грамоті. В 1884 році в селі Возсіятське засновано трьохкласну церковнопарафіяльну школу, а вже наприкінці ХІХ століття в нашому селі працювало вже дві церковноприходські школи. З 1911 року в селі Возсіятське засновано Земське училище, в якому діти мали змогу навчатися протягом 7-ми років. Напередодні Першої світової війни в школах Возсіятського навчалося 296 учнів, котрих навчали та займались їхнім вихованням 9 вчителів. У 1924 році в селі було три початкових школи, в яких навчалося 410 учнів та працювало 9 вчителів. Дорослі навчались грамоти у восьми класах лікнепу. В 1940 році у селі Возсіятське діти здобували освіту в середній та семирічній школах, в яких навчалося 700 учнів та працювало 35 педагогів. Після Великої Вітчизняної війни продовжувала роботу середня та семирічна школа, в яких навчалися 521 учень та працювали 25 вчителів їх очолював Карабінцев Йосип Антонович.

На період із 1950-х до кінця 1969 року в середній та початковій школах працює 41 вчитель і здобувають знання 553 учня. Проте навчання у 8-10 –х класах було платне 150 карбованців на рік. Перший післявоєнний випуск десятикласників був у 1954 році. Серед всіх випускників була і ветеран педагогічної праці Бенюх Любов Іллівна.

Середня школа розташовувалася в новій двоповерховій будівлі, побудованій за сприяння колгоспу «Авангард». Вже 2 грудня 1969 року гостинно відкрило для учнів свої двері нове приміщення Возсіятської середньої школи. В цей же день виповнювалося 85 років з дня заснування трьохкласної церковнопарафіяльної школи. В новій школі навчалися діти із двох сіл – Возсіятського і Ковалівки. Привозили дітей на навчання автобусом.

Нову школу почав очолювати Хроленко Григорій Васильович./Files/images/200px-Хроленко.jpg

За час роботи в школі ним був створений дружний, працездатний трудовий колектив педагогів, вихователів групи продовженого дня і пришкільного інтернату, де проживало 56 школярів. Це були справжні майстри своєї справи, які віддали серце і душу навчанню і вихованню підростаючого покоління.

За сумлінну працю Хроленко Григорій Васильович у 1970 році був нагороджений медаллю на честь 100-річчя від дня народження В.І. Леніна, в 1973 році йому було присвоєно звання «Відмінник народної освіти УРСР». За успіхи в роботі трудового колективу Г.В. Хроленко був нагороджений медаллю Макаренка. З нагоди святкування 200-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка директора школи Г. В. Хроленка було нагороджено медаллю Шевченка. К.Д. Ушинський назвав директора головним вихователем школи. Григорій Васильович був ним, тому що будив і утверджував в душах дітей і учителів благородні почуття і переживання. Він виховував людську гідність і віру в добро.

З 1990 року очолює колектив Возсіятської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів вимоглива, толерантна та дуже працьовита людина Якимець Галина Миколаївна./Files/images/200px-Галина_Миколаївна.jpg За свою наполегливу працю та непереборне бажання до нести до сердець дітей глибини точної науки хімії Галина Миколаївна удостоєна звання Відмінник освіти України. В ногу із новим тисячоліттям приступає до роботи віддана своїй справі людина Замета Ріта Олександрівна

. За період своєї роботи на даній посаді з 2000 по 2010 рік Ріта Олександрівна створила дружній молодий колектив вчителів, продовжують справу своїх попередників, використовуючи в своїй праці вже новітні інноваційні технології навчання учнів. За довгих 45 років зі стін нашої школи було випущено 1820 учнів з них 93 медаліста, а все це – заслуга вчителів, чия щоденна праця принесла чималі плоди.

./Files/images/200px-Ріта_Олександрівна.jpg З 2010 року на чолі нашої школи стала Франчук Галина Анатоліївна

З 2015 року нашу школу очолює Дудник Любов Петрівна.

Не так давно з 16 січня 2017 року директором нашої школи стала трудолюбива, вимоглива насамперед до себе людина - Шевченко Олена Русланівна./Files/images/IMG_20170306_153701.jpg

Славна Возсіятська школа ветеранами педагогічної праці, котрі не лише серце, а й усе своє життя віддали навчанню і вихованню Возсіятських школярів. А це Хроленко Т. І. – вчитель математики, Стецюк Н.І. – вчитель початкових класів, Сміян В.М. – вчитель математики, Настенко Н.Г. – вчитель початкових класів, вчитель історії Татаренко Є.Т., вчитель фізики Кондратюк О.С., Бенюх Л.І. – вчитель української мови та літератури, вчитель історії Ганчо Л.І., Котолевська Г.С. – вчитель російської мови, невтомний трудівник, людина із золотими руками Бенюх П.Ф. – вчитель трудового навчання, вчитель фізкультури, наставник і добрий помічник багатьом учням Бондаренко Ф.І., прекрасним заступником директора, людиною відданою своїй справі була вчитель української мови та літератури Касьянова Г.Є., художнім керівником прекрасним музичним акомпаніатором був і залишається в наших серцях вчитель музики Грес А.Т. На даний час наша школа активний учасник районних та обласних олімпіад і конкурсів. Учні відстоюють честь своєї школи на різних предметних олімпіадах, творчих конкурсах, спортивних змаганнях на рівні району і області. Під час проведення ІV виставки інноватики в сучасній освіті наша школа стала лауреатом і нагороджена

Проблемне питання нашої школи висвітлюється у формуванні здорового способу життя через впровадження здоров’язберігаючих технологій. У Возсіятській загальноосвітній школі працює бібліотека, яка вміщує в собі методичну, художню та наукову літературу, необхідну як для навчального процесу і навчання учнів, так і для самоосвіти вчителі. Нещодавно реконструйовано етнографічний музей «Народні джерела».

Керівником даного музею, Поздняковою Н.А.,вчителями та учнями нашої школи було зібрано і оформлено безліч матеріалів, які свідчать про історію нашого села, колгоспу «Авангард», нашої школи. Відкрито кімнату бойової слави, де розміщенні матеріали, пам’ятки про Велику Вітчизняну війну та війну в Афганістані, куточок "Революція гідності" та фотоекспозиція "Воїни-учасники АТО". За останні 3 роки у Возсіятській школі було відкрито актову залу, яка нині є осередком учнівської творчості. Реконструйовано кабінет трудового навчання.

Актова зала - осередок дитячої творчості

За період свого існування школа випустила багато добрих, розумних людей, проте є й ті, котрі стали гордістю нашої домівки – Возсіятської школи. Серед них Тарасов М. І. – кандидат технічних наук, Зайцев О.П. – доктор технічних наук, Бабіч М.М. – кандидат економічних наук, Царук А.М. – головний інженер Мінського заводу радіотелеапаратури, Дериглазов Л.В. – кандидат фізико-математичних наук, Синявський А.К. – заступник директора заводу ім.. 61 комунара, Москаленко М.А. – інспектор ЦК КПУ, Мельничук-Могильникова А.Д. – самодіяльний поет, композитор, директор МНСВК в м. Миколаїв, Стократян М.П. – кавалер ордена Леніна, Бурлакова С.С. – керівник і режисер народного драматичного колективу Врадіївського БК, лауреат конкурсу ім.. Т.Г. Шевченка, лауреат конкурсу гумору й сатири ім.. П. Глазового, М.Аркаса, А.Сови.

Багато випускників залишається у своєму селі, багато живе і працює у різних галузях народного господарства. Ми пишаємося кожним із них і знаємо, що вийде з цих стін ще не одне покоління учнів, які будуть достойні носити горде звання Людини.

Кiлькiсть переглядiв: 377

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.